Рекомендації  науково-практичного круглого столу

 «Школа як духовний осередок розвитку особистості, місцевої громади та держави»

(15.05.2018 р., с. Пузикове, Глобинський район, Полтавська область)

Реформа освіти в Україні ставить перед собою високу мету – «різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності». Школа має відповідати високим вимогам до неї з боку держави, акумулювати в собі духовний потенціал задля розвитку кожної особистості, ставати освітнім осередком громадянського суспільства та оплотом нашої держави. Учасники науково-практичного круглого столу прийшли до резолюції:

1. В сучасній українській школі, як освітянському осередку розвитку територіальної громади, необхідно передбачити впровадження демократичної системи управління. Вивчати досвід демократичних країн Європейського союзу, зокрема Швейцарії, в побудові демократичних принципів адміністрування навчальним закладом. Запровадити систему референдумів та надання широких можливостей громадському самоврядуванню у вирішенні питань.
2. На виконання указу Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» та «Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки» шкільну освіту будувати на принципах громадянськості та на засадах розвитку громадянського освітянського середовища. Школа має позиціонуватися як освітній осередок розвитку громади, адже саме в школі виховується особистість-громадянин, здатний до критичного мислення, особистість-патріот з активною позицією, особистість-інноватор, здатний змінювати навколишній світ. І все це одна особистість – освічений українець, всебічно розвинений, відповідальний громадянин і патріот, схильний до інновацій, той, хто поведе українську державу вперед.
3. Науково-методичну роботу і громадське самоврядування визнати рушійною силою розвитку демократичності школи. Ці фактори мають бути визначальними поруч з такими важливими навчально-виховними процесами, як застосування демократичних принципів у керівництві та контролі, побудова виховної концепції школи на запровадженні досвіду видатного українського педагога, нашого земляка А.С. Макаренка, та визначення змісту роботи школи, її місії.

Організаційний комітет.